Транспорт

Дипломная работа на тему "Паливо для карбюраторних двигунів. Підвищення октанового числа бензину"

Зміст

Вступ

1. Аналіз виробничо-економічної діяльності

1.1 Загальні відомості про господарство

1.2 Розміри підприємства, спеціалізація і ефективність сільськогосподарського виробництва

2. Мета і задачі дослідження

3. Теоретичні передумови

3.1 Загальні умови

3.2 Розробка технології отримання сумішного бензи ну

4. Методика експериментального дослідження

4.1 Розрахунок гідродинамічного диспергатора для отримання сумішного бензи ну

4.2 Методика проведення випробувань

4.3 Програма проведення випробувань

5. Результати досліджень

Заказать дипломную - diplomnaya.sokolbank.ru

Новый банк готовых защищённых студентами дипломных проектов предлагает вам приобрести любые проекты по требуемой вам теме. Качественное выполнение дипломных работ по индивидуальному заказу в Новосибирске и в других городах РФ.

5.1 Оцінка впливу змішаного бензину на безвідмовність роботи двигуна

5.2 Оцінка впливу використання сумішного бензину на вміст шкідливих домішків у повітрі кабіни автомобіля

5.3 Оцінка впливу сумішного бензину на довготривалість роботи двигуна

5.4 Результати впливу величини напрацювання двигунів на сумішному бензині на технічний стан паливної апаратури

5.6 Результати проведених випробувань сумішного бензи ну

5.7 Результати досліджень впливу високооктанової кисневмісної добавки

6. Охорона праці

6.1 Загальні положення

6.2 Технічні заходи при роботі установки

7. Бізнес-план на виробництво сумішного бензи ну

7.1 Резюме

7.2 Характеристика розробки

7.3 Оцінка ринку збуту

7.4 Конкуренція

7.5 Стратегія маркетингу

7.6 План виробництва

7.7 Організаційний план

7.8 Оцінка ризику і страхування.

7.9 Фінансовий план

7.10 Стратегія фінансування

Висновки

Рекомендації

Література

Додатки


Реферат

Об’єктом дослідження в дипломній роботі є паливо для карбюраторних двигунів.

Метою проведення дослідів є збільшення октанового числа бензина підвищення екологічності. Дослідження на якісних характеристиках та вплив змішаного палива на роботу та надійність двигунів проводили на підконтрольній групі автомобілів у різних умовах. В результаті проведених дослідів встановлено, що використання змішаного палива не погіршує роботу двигунів, потужність двигунів збільшується на 2,5%, витрата палива зменшується до 3%, зменшується вихід шкідливих газів в атмосферу.

Первинне змішування бензину відбувається в дозаторі ежекторного типу, а потім кінцеве змішування в гідродинамічному кавітаторі.

Описане пристосування в умовах малих та великих агровиробництв. Впровадження запропонованої технології є доцільним і обґрунтованим, про свідчать розрахунки економічної ефективності.

Виконана робота містить: сторінок розрахунково-пояснювальної записки, таблиць, формул, та 6 аркушів графічної частини формату А-1.

Ключові слова: Бензин, обладнання, диспергування, готова продукція, високооктановий кисневовмісний домішок, кавітатор

Перелік умовних позначень

ас - швидкість розповсюдження звуку, м2;

h - змінна, яка в подальшому полі може бути відображена у тиску, Па;

T - температура, 0С;

S - ентропія пневмозвукового тиску, Па;

х - об’єм в середині струї, м3;

U0 - середня швидкість струменя, м/с;

r - радіус сопла, град;

l - відстань від сопла до перешкод, мм;

ρ - щільність рідини, кг/м3.;

Q - витрата рідини, л/хв;

Кчт - коефіцієнт частоти травматизму;

Р - кількість працівників, люд;

Н-5 - акт нещасного випадку.


Вступ

Матеріально-технічна база підприємств дозволяє впровадженню і використанню палива із вмістом високооктанової кисневовмісної добавки. Це дозволить забезпечити використання високоякісного палива автомобілями які працюють на карбюраторних двигунах.

Параметри які впливають на процес змішування: фізико-хімічні властивості компонентів, що змішуються: конструктивні параметри установки; тиск під яким відбувається процес диспергування суміші.

Різноманіття приведених параметрів що впливають на процес змішування, визначає необхідність роздільного і комплексного вивчення їх впливу на процес змішування.

В Україні знаходиться близько 90 спиртових заводів загальною потужністю 970 млн. л спирту в рік. Щорічна потреба внутрішнього ринку складає не більше 300 млн. л спирту, причому працює тільки половина заводів, які освоїли виробництво ВКД і готові виробляти більш ефективну збагачену добавку до палива - етил третбутиловий ефір без капітальних вкладів. В результаті втілення запропонованої технології Україна може вирішити декілька задач: екологічну - знизити кількість викидів шкідливих газів у атмосферу, економічну, соціальну.


1. Аналіз виробничо-економічної діяльності 1.1 Загальні відомості про господарство

ПСП "Україна" с. Кинашів розташоване в центральній частині Тульчинського району Вінницької області. Відповідно до схеми агрокліматичного районування України територія господарства "Україна" с. Кинашів належить до помірно-вологої теплої зони, яка характеризується помірно-континентальним кліматом.

Середньорічна температура повітря у межах агрокліматичного району складає 7,0…7,60С абсолютна мінімальна температура від мінус 23,0 до мінус 26,00С, абсолютна максимальна +32 0С. останні заморозки бувають у квітні місяці.

За даними метеорологічної служби середньорічна сума опадів становить 485-519 мм, з яких близько 80% припадає на період вегетації рослин, він складає 100-205 днів. Кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Найбільші площі займають сірі (55%), темно-сірі (35%) та лісові ґрунти, в яких вміст гумусу становить 1,85-2,77%. За реакцією ґрунти поділяються на середньо кислі, слабо кислі та нейтральні. Площа сільськогосподарських угідь 2184 га. Середньорічна чисельність працівників 50 чоловік.

Підприємство складається з трьох садиб, які розташовані в селі Нестерварка, с. Мазурівка, с. Кинашів. Центральною садибою вважається с. Кинашів. Відстань до найближчої залізничної дороги 15 км, яка знаходиться в с. Журавлівка, де знаходиться Журавлівське хлібоприймальне підприємство. До найближчого цукрозаводу в смт Кирнасівка - 15 км де знаходиться ВАТ “Кирнасівський цукрозавод", до Тульчинського маслозаводу відстань складає 2 км.

Тривалість без морозного періоду складає: повітря - 205 днів, поверхні

ґрунту 164 дня. Температурні умови району в загальному є сприятливими для сільського господарства.

Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати більшість районованих сільськогосподарських культур.

Склад і структура земельних угідь дозволяє господарству ефективно розвивати свою виробничу діяльність.

Впровадження комплексної механізації сільськогосподарського виробництва, сучасних інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, застосування передових технічних засобів в ПСП “Україна” сприяє ефективному використанню виробничих ресурсів і підвищенню потенціалу підприємства.

1.2 Розміри підприємства, спеціалізація і ефективність сільськогосподарського виробництва

Розміри сільськогосподарського підприємства характеризуються наступними основними показниками:

площа сільськогосподарських угідь;

чисельність робітників, зайнятих у виробництві;

середньорічна вартість основних виробничих фондів;

Розміри підприємства оцінюють по вартості валової і товарної продукції.

Основні показники, які характеризують розміри підприємства приведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Розміри сільськогосподарського підприємства та забезпеченість виробничими ресурсами

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2006р. у% до 2004 р.
1 2 3 4 5

1. Площа с. г. угідь, га

у т. ч. рілля

2310,13

2291,93

2157,68

2157,68

2183,89

2183,89

094,54

095,29

2. Валова продукція, тис. грн. 1484,00 1040,30 1370,10 092,32
3. Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в с. г. виробництві, чол. 0096 0068 0050 052,08

4. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

в т. ч. на 100 га с. г. угідь

на 1 середньорічного працівника, зайнятого в с. г. виробництві

2370,00

0102,59

0024,69

2190,40

0101,52

0032,21

2334,00

0106,87

0046,68

098,48

104,17

189,08

5. Всього енергетичних ресурсів, к. с.

в т. ч. на 100 га с. г. угідь

на 1 середньорічного працівника зайнятого в с. г. виробництві

5631,01

0243,75

0058,66

4638,00

0214,95

0068,21

4443,10

0203,45

0088,86

078,90

083,47

151,50

6. Наявність в господарстві, шт:

тракторів

комбайнів

автомобілів

0019

0006

0014

0017

0005

0012

0017

0003

0010

089,47

050,00

071,43

Аналізуючи дані таблиці 1.1 ми бачимо, що господарство відноситься до середніх за розміром. Площа ріллі у 2006 р. склала 2183,89 га. Валова продукція господарства з року в рік зменшується. Так, в 2004 році вона складала 1484 тис. грн., а в 2006 році 1370 тис. грн., тобто зменшилась на 8,7%. В господарстві зменшується забезпеченість виробничими ресурсами. Так, за аналізуємий період середньорічна вартість основних виробничих фондів зменшилась на 1,5%, енергетичні ресурси зменшились на 11,1%. В господарстві зменшується забезпеченість тракторами, комбайнами та автомобілями внаслідок їх фізичного зношування.

Таблиця 1.2 Вартість та структура товарної продукції сільськогосподарського підприємства

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. В середньому в 2004-2006 рр.
Тис. грн % Тис. грн % Тис. грн % Тис. грн %

Рослинництво разом

у т. ч. зерно

насіння соняшника

цукровий буряк

інша продукція

1137,4

0930,9

0111,7

0040,0

0054,8

083,95

068,71

008,24

002,95

004,04

0919,5

0757,8

0076,4

0085,3

083,88

069,13

006,97

007,78

1100,4

0911,0

0170,6

0009,8

088,05

072,89

014,37

000,78

1052,43

0866,57

0122,57

0013,33

0049,97

085,31

070,25

009,94

001,08

004,05

Тваринництво разом

Скотарство всього

у т. ч.

м'ясо ВРХ

молоко

м’ясо свиней

інша продукція

Разом

Продукція промислової переробки, роботи і послуги на сторо ну

Всього по господарству

0177,4

0154,2

0118,3

0035,9

0009,1

0014,1

1314,8

0040,0

1354,8

013,09

011,38

008,73

002,65

000,67

001,04

097,05

002,95

100,00

0118,7

0104,8

0077,3

0027,5

0008,9

0005,0

1038,2

0058,0

1096,2

010,83

009,56

007,05

002,51

000,81

000,46

094,71

005,29

100,00

0073,5

0066,2

0052,9

0013,3

0003,0

0004,3

1173,9

0075,9

1249,8

005,88

005,30

004,23

001,06

000,24

000,34

093,93

006,07

100,00

0123, 20

0108,40

0082,83

0025,57

0007,00

0007,80

1175,63

0057,97

1233,6

009,99

008,79

006,71

002,07

000,57

000,63

095,30

004,70

100,00

Аналізуючи показники таблиці 1.2, видно, що в господарстві суттєвим чином змінюється його спеціалізація. Так в 2004 році питома вага продукції тваринництва в структурі виручки від реалізованої продукції складала 13,09%, а у 2006 році - 5,88%. Це зниження відбувається внаслідок збитковості галузі тваринництва. Тому можна зробити висновок, що господарство спеціалізується на виробництві зерна, з розвинутим виробництвом соняшнику і продукції скотарства. Висока питома вага зерна (72,89%) говорить про високий рівень спеціалізації господарства.

Рівень ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства характеризується показниками використання сільськогосподарських земель, виробничих фондів, трудових ресурсів, а так саме рентабельність виробництва приведено в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Економічна ефективність виробництва

Показники Роки

2006 р. до

2004 р.

2004 р. 2005 р. 2006 р. (+; -) %
1. Вироблено валової продукції, всього, тис. грн 1484,00 1040,30 1370,10 -113,90 092,32
- у т. ч. на 100 га с. г. угідь, тис. грн 0064,24 0048,21 0052,74 -001,50 097,66
- на 100 грн вартості ОВФ, грн 0062,62 0047,49 0058,70 -003,91 093,75
- на 1 середньорічного робітника зайнятого в с. г. виробництві, тис. грн 0015,46 0015,30 0027,40 -011,94 177,26
2. Отримано прибутку (+), збитку (-), всього, грн -012,50 0016,70 0205,70 218, 20 Х
- в т. ч. на 100 га с. г. угідь тис. грн -000,54 0000,77 0009,42 009,96 Х

Рівень рентабельності (+), збитковості (-), всього,%

у т. ч.: рослинництва

тваринництва

000,91

00-8,16

039,31

0001,55

0016,17

053,12

0019,70

0034,94

052,88

020,61

026,78

13,57

Х

Х

Х

Аналізуючи дані таблиці 1.3 видно, що досліджує мий період господарство суттєвим чином підвищило економічну ефективність виробництва продукції. Так, на 77,26% збільшилось виробництво валової продукції на одного працівника, що говорить про кращій рівень організації праці і високу ефективність використання робочої сили. Завдяки скороченню галузі тваринництва господарство почало працювати прибутково. Так, в 2004 році господарство отримало 12,5 тис. грн. збитку, а вже в 2005 році господарство отримало 16,7 тис. грн. прибутку. В 2006 році розмір прибутку вже складав 205,7 тис. грн. при рівні рентабельності 19,7%.


2. Мета і задачі дослідження

Об'єктом дослідження є паливо для карбюраторних двигунів.

Метою проведених дослідів є збільшення октанового числа бензину та зменшення загазованості оточуючого середовища.

Для цього розроблена технологія та установка отримання сумішного палива в умовах агровиробництва. Розроблена технологія та установка дає можливість отримувати якісне паливо з використанням у процентному співвідношенні домішку до товарного палива. Для експериментальної перевірки отриманих результатів необхідно розробиш методику проведення сумішного палива на підконтрольній групі автомобілів.

Мета експлуатаційних випробувань підконтрольної групи автомобілів на дослідній партії сумішевого бензину і товарних бензинах:

порівняння фактичних експлуатаційних властивостей сумішевого і товарних бензинів в умовах реальної експлуатації автомобілів;

оцінка впливу сумішевого бензину на тягово-швидкісні та динамічні властивості, екологічні показники та паливну економічність автомобілів в умовах реальної експлуатації;

оцінка впливу сумішевого бензину на надійність та безвідмовність роботи двигунів та інших агрегатів і систем автомобілів в умовах реальної експлуатації;

оцінка впливу довгострокового напрацювання автомобілів на сумішевому бензині на ресурсні показники двигунів ті їх систем, а також на фізико-хімічні властивості моторної оливи;

оцінка впливу сумішевого бензину на екологічну безпеку роботи водіїв та перевезення пасажирів;

визначення відповідності вмісту шкідливих речовин у повітрі кабіни або пасажирського салону автомобіля вимогам чинних стандартів;

визначення особливостей експлуатації автомобілів на сумішевому бензині.

Програма експлуатаційних випробувань підконтрольної групи автомобілів містить:

визначення фактичних витрат палива автомобілями при виконанні транспортної роботи на сумішевому і товарних бензинах;

оцінка фактичних антидетонаційних властивостей сумішевого палива в умовах експлуатації;

оцінка впливу сумішевого бензину на пускові властивості автомобілів при різному температурному стані двигунів та різних метеорологічних умовах (температурі, вологості, тиску атмосферного повітря);

оцінка впливу сумішевого бензину на безвідмовність роботи двигунів при різному температурному стані двигуна та різних метеорологічних умовах;

оцінка впливу сумішевого бензину на стабільність регулювань паливної апаратури двигунів при різному температурному стані двигунів та різних метеорологічних умовах;

оцінка впливу сумішевого бензину на вміст шкідливих речовин у картерних газах двигуна;

оцінка впливу сумішевого бензину на вміст шкідливих речовин у повітрі кабіни (пасажирського салону) автомобіля;

оцінка впливу довгострокового напрацювання двигуна на сумішевому бензині на технічний стан циліндро-поршневої групи;

оцінка впливу довгострокового напрацювання двигуна на сумішевому бензині на технічний стан паливної апаратури, в тому числі гумотехнічних виробів, що входять до її складу;

оцінка впливу довгострокового напрацювання двигуна на сумішевому бензині на стабільність регулювань паливної системи;

оцінка впливу довгострокового напрацювання двигуна на сумішевому бензині на фізико-хімічні властивості моторної оливи;

визначення особливостей експлуатації автомобілів на сумішевому бензині;

облік і аналіз відмов у роботі автомобілів під час підконтрольної експлуатації, які можуть бути пов'язані із застосуванням сумішевого бензину;

визначення фізико-хімічних властивостей (у тому числі антидетонаційних властивостей за моторним методом ГОСТ 511 і за дослідним методом ГОСТ 8226) всіх зразків сумішевого бензину та більшості зразків товарною бензину, з застосуванням яких виконуються експлуатаційні випробування автомобілів;

визначення відповідності фізико-хімічних властивостей зразків сумішевого та товарного бензину вимогам ТУ У 00149943.501-98 "Бензини автомобільні з підвищеним кінцем кипіння" та ГОСТ 2048-77 (тільки товарних бензинів). [4]


3. Теоретичні передумови 3.1 Загальні умови

Гідродинамічні випромінювачі - пристрої, перетворюючи частину енергії руху рідини в енергію акустичних хвиль. Робота гідродинамічного випромінювача обумовлена на генеруванні збурення в рідинному середовищі у вигляді деякого поля швидкості і тиску при взаємодії русі рідини з нерухомим або рухомим перешкод відповідної форми і розмірів. Найбільш близько для розв’язання поставленої задачі підходить теорія Лейтхилла. [7] Ця теорія була узагальнена для розгляду ефектів твердих меж, як спокійних так і рухомих довільним шляхом, конвективного підсилення і рідинного екранування у турбулентному потоці, таких, як не однократності температури, бульбашки в рідинах і частинки пилу в газах. Обумовлення цих і багато інших аспектів можна знайти за формулами (3.1, 3.2, 3.3; 3.4, 3.5). Для того, щоб передбачити звукові поля, випромінювані не стаціонарною течією на великій відстані від області течії, потрібно вирішувати неоднорідні рівняння.

Формула Лейтхилла: Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

q = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле. (3.1)

де ас - швидкість розповсюдження звуку, м/с

h - змінна, яка в подальшому полі може бути відображена у тиску, Па;

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле. - швидкість розповсюдження рідини, м/с.

Існує багато способів вибору акустичних аналогів. Наприклад, запропонованих Пауеллом - формула (3.6), Хау - формула (3.7) і Рібнером -

формула (3.8) і мають відповідний вигляд:

q = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.2)

q =Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.3)

q = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.4)

Tij = ρuiuj + pij - Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.ρσij (3.5)

де Tij - тендор квадрапольних напруг у швидкості Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., напругах pij і щільності ρ, кг/м3.

L = ωΛu - Tgrads, (3.6)

де ω - завихрення, с-1

Т - температура, t0C

S - ентропія пневмозвукового тиску, Дж.

Р (0) Рібнера задовольняє рівняння:

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.7)

Рівняння (3.2), (3.3), (3.4) представляють відповідні розподілення джерел у вигляді квадруполів, диполів і монополій. Крапковий мультиполь (або мультиполь із джерела, окремих масштабів l, менше випромінюючої хвилі λ) мають ефективність випромінювання і діаграму направленості, ідеального від індивідуальних простих джерел, із яких він складається і тоді ці підходи можуть бути домовлені і тільки тоді коли інтегральний ефект цього розподілення вирахуваний з використанням функції Гріна.

Робота вихрових випромінювачів засновано на виникненні автоколивань в струї при її взаємодії з перешкодами у вигляді основного клина або резонуючої порожнини. Струя, витікаючи з великою швидкістю із конусно-циліндричного або щілинного сопла, потрапляє на пластину з клиновидним кінцем, вчасна частота яких обчислюється по формулі (3.8).

f = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.8)

де L - коефіцієнт пропорційності, який залежить від способу закріплення пластини;

l - її довжина, м;

t - товщина, м;

E - модуль пружності, Па;

ρ - пружність матеріалу.

Спектр чередуючих коливань може знаходитися в інтервалі 0,4…40 кГц. А звуковий тиск у ближчій зоні може досягати 2…4,5 МПа при швидкості струї 20…25 м/с. частоту головної гармонії генеруючих коливань можна оцінити за допомогою формули:

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.9)

де х - об’єм в середині струї, м3;

Р0 - абсолютне значення тиску в середовищі, Па;

∆0 - товщина струї на виході із сопла, м;

Ρ - щільність рідини, кг/м3;

U0 - середня швидкість струменю у торця сопла, м/с;

r - радіус сопла, м;

l - відстань від сопла до перешкоди, м:

К = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле. (3.10)

де γ - кут розширення струменю, град.

3.2 Розробка технології отримання сумішного бензину

В сопло під тиском 0,6….1,0 МПа надходить компонент грубої емульсії. В наслідку перетискання струї за вихідною кромкою сопла встановлюється вакуум, який дорівнює тиску насищення одного із компонентів змішування при даній температурі. Потік середовища закипає і створює гідродисперсну емульсію 5….10 мкм.

Отримана груба емульсія направляється у форкамеру, де формується у стійку вузьконаправлену струю, яка займає весь переріз форкамери.

При витіканні цієї струї в камеру змішування, в наслідок збільшення площі поперечного перерізу каналу, потік емульсії відривається від стінок і утворюється вільне витікання з вільною зовнішньою межею. Між стіною канала і межею струменя утворюється складний інтенсивний вихровий рух рідини. У вихровій зоні відбуваються високоякісні продольні імпульси тиску від 0 до 10 тис. атмосфер, які роздрібнюють частинки емульсії. [3]

Середня інтегральна величина тиску дорівнює тиску насиченого легко випарюючого компонента, за рахунок цього в зоні відриву струї утворюється газова фаза в результаті безперервного обліку по всій камері змішування утворюється гомогенний двофазний газорідинний потік.

При наступному русі потоку по камері змішування, швидкість його зменшується і тиск підвищується, при досягненні величини тиску, більшої чим тиск насичення при даній температурі суміші, яка знаходиться у дворазному стані, утворюється лавиностворююча конденсація газів. При цьому утворюється спектр коливань різної фізичної природи, в тому числі і ультразвукових, сприяючих розриву нових газових пузирків, які в свою чергу вибухають і народжують нові коливання, тобто спостерігається лавиноутворюючий процес вибуху газових бульбашок, що викликає міцне ультразвукове поле, стрибок конденсації супроводжується стрибком тиску і щільності.

При цій обробці емульсії на виході апарату являє однорідну монодисперсну з розміром частин 0,1…0,4 мкм.

Підвищення або зниження тиску за апаратом не буде відмічатися на продуктивності апарату. Це пояснюється надзвуковим режимом витікання емульсії, так як максимальна швидкість переміщень малих збурень у середовищі неможливо бути швидкості звуку у ній і переміщуватися у верх по потоку.

Гідродинамічне випромінювання перетворює частину енергії турбулентної затопленої струї рідини в енергію акустичних хвиль. Робота гідродинамічного випромінювача обумовлена на генеруванні збуджень в рідкому середовищі у вигляді деякого поля швидкостей і типів при взаємодії витікаючої з сопла струї з перешкодою відповідної форми і розмірів, або при примусовому перемінному витіканні струї. Ці збудження утворюють зворотну дію на основу струї у сопла, за рахунок встановлення автоколивального режиму. Механізм випромінювання звуку збудженнями може бути різним залежно від конструкції гідродинамічного випромінювача, яка принципово відрізняється від конструкції газоструйних випромінювачів для повітряного середовища, хоча гідродинамічні випромінювачі називають рідинними свистками. [7]

Гідродинамічний випромінювач за рахунок пульсації кавітаційної області, який створився між соплом і перешкодою. Основні елементи такого випромінювача являється конусно-циліндричне сопло і перешкода - відбивач і резонансна коливна система у вигляді стержнів або у вигляді циліндра із профрезерованими вздовж пазами. Кращими в енергетичному відношенні являються вгнуті відбивачі у вигляді лунки, яка забезпечує утворення кавітаційної області, вміст якої з відповідною частотою виштовхується із зони сопло-відбивач. Для збудження інтенсивних коливань необхідно відповідне співвідношення між діаметром лунки відбивача і діаметром сопла.

Пульсування кавітаційної області створюють змінні поля швидкостей та тиску, які збуджують в стержнях згинаючи коливання на їх власній частоті, що робить внесок у випромінювання, збільшує його інтенсивність. [7]

Диспергування ультразвукове тонке роздрібнення твердих речовин або рідин, тобто перехід речовини в дисперсний стан з утворенням поля під впливом ультразвукових коливань. [3] Диспергуванням називають роздрібнення твердих тіл в рідинному середовищі. Диспергування рідини в газах (повітрі) називають розпиленням, а диспергірування рідини в рідині емульсією. Ультразвукове диспергірування дозволяє отримати високодисперсну (середній розмір частинок мкм і частина мкм), однорідна і хімічно чиста суспензія.

Для утворення ультразвукового диспергірування необхідна кавітація. Роздрібнення речовини відбувається під дією ударних хвиль, виникаючих при захлопуванні кавітаційних полостів. Диспергірування починається при інтенсивності ультразвуку, перемішуючий деяке порогове значення. Величина якого складає декілька Вт/см2 і залежить від кавітаційної міцності рідини, а також від характеру і величини сили взаємодії між окремими частинами.

Кавітація яка утворюється в кавітаторі супроводжується утворенням в рідині пульсуючих бульбашок заповнених паром, газом або їх сумішшю [7]. Розрізняють акустичну кавітацію і гідродинамічну, у нашому випадку гідродинамічна, яка обумовлена сильним локальним пониженням тиску в рідині в наслідок великих швидкостей течії. Для ідеально чистої рідини імовірність спонтанного утворення бульбашок стає помітною лише при достатньо великих розтягуючи навантаженнях для води теоретична величина 1,5-108 Па.

Кавітація виникає в результаті втрати стійкості зародишів потрапляючи в область пониженого тиску в звуковій хвилі, і швидкого їх росту. Процес розширення бульбашок зародишів обумовлений рядом ефектів:

тиском газа і пару в бульбашці;

перевищуючи тиск навколишньої рідини;

дифузії газу в бульбашці із рідини;

випаровуванням рідини і збільшення ваги пари в бульбашці;

коагуляції зародишів.

При підвищенні звукового тиску бульбашка стискається і відбувається дифузія газу із бульбашки в рідину. Кількість продифундіровавшогося газу пропорційна площі поверхні бульбашці, яка в стадії розширення більша, ніж в стадії стиску. В силу повної компенсації дифузійних потоків не відбувається: маса газуё, заповнюючого бульбашку заповнена в бульбашці в процесі її розширення, перевищує масу газу, звільнившогося із бульбашки при її стиску, так, що в цілому за період кількості газу в бульбашці збільшується. Це явище називається випрямленою дифузією (спрямованою дифузією), це викликає ріст бульбашки в полі змішаного тиску.

При пульсувані парових бульбашок внаслідок неадіабатичності процесу зміни стану речовини в бульбашках виникає енергія, яка приводить до нагріву і випаровуванню рідини в бульбашку.

Динаміка кавітаційних бульбашок. Виникаючи у звуковому полі кавітаційної порожнини інтенсивно пульсують. Пульсації порожнин можуть супроводжуватися сильними змінними сферичними формами і навіть подрібненням бульбашок, пульсуючи, бульбашки рухаються поступово і інколи зливаються одна з одною.

Ступінь розвитку кавітації, характерний його протіканням і вплив може змінитися при варійовуванні газових в рідинні, гідростатичний тиск, що відкриває здатність керування кавітаційними явищами.

В кавітаційній області виникають міцні гідродинамічні збудження у вигляді сильних імпульсів стиску (мікроударних хвиль) і мікропотоків створившимися пульсуючими бульбашками. Крім того, захлопування бульбашок супроводжується сильним локальним розігрівом речовини, а також виділення газів які містять атмосферні і іонізовані компоненти. В результаті цього речовина в кавітаційній області підлягає інтенсивним впливам.

Якщо ступінь розвитку кавітації такий, що у випадку моменту часу виникає і захлопується велика кількість бульбашок, то вибух ними акустичного випромінювання проявляється у вигляді сильного шуму із суцільним спектром в порожнині від декількох сотень Гц до сотень і тисяч кГц. На фоні суцільного спектру кавітаційного шуму спостерігається окрема дискретна субгармонійна відражаюча частина спектру поля, яка викликає кавітацію.


4. Методика експериментального дослідження

1. Установка призначена для отримання сумішних бензинів в умовах АЗС, АТП, у середині господарства, сховищах, фермерських господарств.

2. Установка може працювати як у закритих приміщеннях, так і на відкритих територіях. Існує варіант пересувної установки на базі автомобіля.

Загальні технічні дані:

тиск рідини при вході у дозатор, 7,20 м. рід. ст.;

допустима вакуумметрична висота втягування дозатора, 6,0 м. рід. ст.;

загальна подача домішку дозатором при трубопроводі для її підводу 0 11/2’’, м3/с 0,6·10-3;

тиск рідини через кавітатор 95,0 м. рід. ст;

об’ємна подача рідини через кавітатор при трубопроводі 0 11/2’’, м3/с 6,2·10-3;

режим працювання, безперервний;

вага дозатора, 12 кг;

вага кавітатора, 15 кг;

габаритні розміри дозатора, 95х183 мм;

габаритні розміри кавітатора, 164х190 мм;

з’єднання дозатора-ежектора насосом живлення здійснюється трубопроводом 021/2’’;

з’єднання дозатора із баком, який містить присадку, трубопроводом 011/2’’;

робоче положення кавітатора та дозатора горизонтальне.

Зміна продуктивності установки може досягтись завдяки додатково встановлених кавітаторів, паралельно підключених та двох розподільних баків. Будова установки.

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

Рисунок 4.1 Схема установки для приготування сумішевих бензинів

Установка для отримання сумішного бензину складається з двох баків 1, 2 для присадки та низько октанового бензину, насосу живлення 5, електродвигуна 3, муфти 4, дозатора ежекторного типу 9, гідродинамічного кавітатора 10, запірних кранів 6, 7, 12, 14, манометра 8,13 та ємкості для готової продукції 11.

Дозатор ежекторного типу, в якому рідина перемішується із зовнішнім потоком низькооктанового бензину.

Він складається: з корпусу1, сопла 3, розширювача 5, регулювальної гайки 2, штуцера 4. (рис.4.1)

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

Рисунок 4.1 Дозатор ежекторного типу

Кавітатор призначений для кінцевого змішування та диспергування рідинних присадок (ВКД). Конструкція кавітатора показана на рис.4.2

Кавітатор складається: корпус 1, в якому сосно розміщені сопло2. відбивач 3.

Відхилення вісі сопла від вісі відбивача не повинно перевищувати 0,05 мм.

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

Рисунок 4.2 Гідродинамічний кавітатор

Робота установки.

Низько октановий бензин з бака 2 за допомогою насоса 5 подається в магістраль α при відкритому 6,7,14, краном 6 регулюється необхідний тиск в магістралі α, сировина поступає в дозатор ежекторного типу, який встроєний в нагнітаючу магістраль α, проходячи через сопло 3 (мал.4.1) ввернуто в корпус 1 в зоні А між соплом і розширювачем 5, створюється розрідження в зв’язку з цим з ємкості 1 (лист 2) при відкритому крані 14 дозується ВКД, змішавшись в зоні А суміш бензину ВКД потрапляє через трубопровід до гідродинамічного кавітатора 10, рис. (4.2).

В кавітаторі під дією ультразвукових коливань проходить кінцева змішування компонентів (бензину та ВКД). Далі готовий продукт виходить до ємкості 11.

4.1 Розрахунок гідродинамічного диспергатора для отримання сумішного бензину

Результати модернізації:

витрата рідини Q = 30 л/хв (в СU Q = 30/6000 = 5,0·10-4 м3/с);

тиск на вході Р = 15 атм. (в СU Р = 1,5 МПа).

Приводимо розрахунок диаметра сопла, мм:

d = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.11)

де ρ - щільність рідини, кг/м3;

φ - коефіцієнт витікання = 0,85.

d = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.,

Довжина циліндричної частини сопла, мм

l = 5.4·d, (3.12)

l = 5.4·3,5 = 19 мм

Довжина кінцевої частини сопла, мм

l1 ≈ l, (3.13)

Вхідний діаметр конуса, мм [6]

d1 = 1,27·d1 (3.14)

d1 = 1,27·35 = 4,5 мм

Діаметр відбиваючої лунки [6], мм

D = 2·d1 (3.15)

D = 2·3,5 = 7 мм.

Як показано в [5] оптимальний профіль лунки близький до сегменту сфери, причому кут виходу струменя L = 350…. .400. з цих міркувань розрахунок глибини і радіус заокруглення лунки буде розраховуватися, мм.

R = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле., (3.16)

R = Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

Глибина заокруглення буде розраховуватися, мм

h = R (1-cos α), (3.17)

h = 7 (1-cos 400) = 7 (1 - 0,77) = 1,6 мм

Для стійкого звукоутворення потрібно об’єм робочої камери і яка розраховується за формулою [6], м3

Vм = 50000·d3, (3.18)

Vм = 50000· (3,5·10-3) 3 = 0,002 м3

Конструкція випромінювача повинна задовольняти соосність сопла і відбивача у межах 0,02 мм, регулювання зазору L повинно проводитися у межах від 2 до 3 мм.

Частоту коливань, проводимо розрахунок за емпіричною формулою [4], кГц;

f = 3,3/d, (3.19)

f = 3,3/3,5 = 0,94 кГц

Рисунок убран из работы и доступен только в оригинальном файле.

Рисунок 4.3 Гідродинамічний диспергатор

4.2 Методика проведення випробувань

При проведенні експлуатаційних випробувань визначають фізико-хімічні характеристики (в тому числі антидетонаційні властивості по двигунному методу ГОСТ511 і по досліджуваному методу ГОСТ 8226) всіх сортів змішаного бензину і більшого числа сортів товарного бензину, використання яких проводять випробовування автомобілів. При цьому визначають фізико-хімічні характеристики зразків змішаного і товарного бензинів згідно технічних умов ТУУ00149943.801-98. бензини автомобільні з підвищеним кінцем кипіння і ГОСТ2048-77 (тільки для товарних бензинів).

Фізико-хімічна характеристика сортів змішаного і товарного бензину А-80 і А-92 визначається стандартними методами згідно вимог ТУУ001149943.501-98 і ГОСТ2048.

Антидетонаційні властивості сортів змішаного і товарного бензину визначається з використанням аналізатора детонаційної стійкості бензину розробленого Державтотранстгідропроект і атестованого УКРЦСМ. Зміна детонаційної стійкості сортів палива використовується безмоторною установкою згідно методам ГОСТ511: ГОСТ8336 (по моторним і досліджувальним методами). Результати визначаються фізико-хімічними і антидетонаційними властивостями сортів змішаного і товарного бензинів А-80 і А-92 заносять в таблицю.

В процесі експлуатаційних випробувань періодично (через 2000 км пробігу) проводиться аналіз моторних мастил.

Аналіз моторних мастил проводять згідно стандартної методики спеціальної методики згідно з УКРНРИНП "Масла".

Перед кожним контрольним стендовим випробуванням автомобіля вимірюється компресія в циліндрах двигуна з використанням компреси метру 0-324 послідовно з 1-го по останній циліндр. Вимірювання в кожному циліндрі проводять 3 рази. Якщо відповіді вимірювань мають різницю більшу як ±0,02 МПа вимірювання повторяють.

За результати вимірювань застосовуються середньо арифметичне трьох вимірів, округленого до 0,01 МПа. Компресія визначається на холодному і гарячому двигуні при чіткому дотримані температури двигуна по температурі охолодженої рідини і моторного мастила при кожному наступному випробувані. [4]

Контрольні стендові випробування автомобілів при роботі на змішаному і товарному бензині проводять на стенді діагностики тягових характеристик автомобілів методом 4819. при цьому визначають тягові динамічні і економічні показники автомобілів. Тягові показники оцінюються по силі тяги на колесах на бігових барабанах стенда, Рк [кН]. Динамічні показники по часу розгону автомобіля Трозг, [с], від 40 до 70 км/час. Економічні показники по концентрації ВГ моноокису вуглецю СО%, і вуглеводів Сш Нn. В режимах максимального навантаження при швидкості автомобілів ЗИЛ-431410 Vа - 50км/год і ГАЗ-2410 Vа = 60км/год, визначається:

максимальна сила тяги Рк, кН;

рівень концентрації СО% Сш Нn.

Такі самі показники визначаються (крім Рк) в режимах часткового завантаження при Vа = 60км/год і Рк = 1,0 кН ЗИЛ - 431410, Рк = 0,4 кН ГАЗ-2410.

В режимах холостого ходу двигуна визначається концентрація СО% Сш НnРРТ в ШГ. При цьому визначається відповідні економічні показники вимогам ГОСТ12203-87.

Визначення переліку (вмісту) шкідливих речовин визначаються при регулювальній системі запалювання, які відповідають роботі змішаному і товарному бензину А-80 (ЗИЛ-431410) і А-92 (ГАЗ-2410).

Оцінка фактичних антидетонаційних характеристик змішаного бензину в умовах експлуатації, вплив змішаного палива на пускові характеристики автомобіля, безвідмовність роботи двигуна, стабільність регулювань паливної апаратури, технічний стан паливної апаратури, в тому числі гумово-технічних виробів, які входять до складу, проводиться по методам лабораторії ДЕЕЕПі СВ при проведені контрольно стендових випробувань автомобілів, а також при контрольних виїздах і шляхом статистичної обробки форм обліку роботи автомобілів, які повинні бути розроблені робочою групою.

Визначення фактичних затрат палива автомобілями підконтрольної групи при виконанні транспортних робіт на змішаному і товарному бензині виконується шляхом статистичного обробітку форм обліку роботи автомобілів, використання паливно-мастильних матеріалів і виконанні транспортних робіт.

Оцінка і аналіз відмов в роботі автомобілів, які можуть бути визвані використанням змішаного бензину, ведеться по формі, які повинні бути розроблені робітничою групою.

Оцінка впливу змішаного бензину на перелік шкідливих речовин в салоні водія або в пасажирському салоні автомобіля і визначення відповідно переліку шкідливих речовин вимогам діючих стандартам Міністерства охорони здоров’я України.

По аналізам результатів експлуатаційних випробувань підконтрольної групи автомобілів з використанням експериментальної групи змішаного бензину і товарних бензинів робляться висновки і пропозиції про можливості використання змішаного бензину для автомобілів замість товарних бензинів А-80 і А-92. [4]

Сорти палива:

змішаний високооктановий бензин згідно ТУУ00149943 501-98 "Бензини автомобільні з підвищеним кінцем закіпання", який містить 92% товарного бензину А-80 і 8% високооктанового кисневовмісного домішку (ВКД) згідно ТУУ18.475-98;

змішаний низько октановий бензин згідно ТУУ00149943,501-98 "Бензини автомобільні з підвищеним кінцем закіпання", який містить 50% товарного бензину А-80, 42% стабільного бензину (із газоконденсату) і 8% високооктанового кисневовмісного домішку (ВКД) згідно ТУУ18,475-98;

товарний бензин А-80 і А-92 згідно ГОСТ 2084-77 і ТУУ00149943.501-98 "Бензини автомобільні з підвищеним кінцем закіпання".

4.3 Програма проведення випробувань

Програма експлуатаційних випробувань підконтрольної групи автомобілів входить:

визначення фактичних затрат палива автомобілями при виконання транспортних робіт на змішаному і товарному бензинах;

оцінка фактичних антидетонаційних характеристик змішаного палива в умовах експлуатації;

оцінка впливу змішаного бензину на пускові якості автомобілів при різному температурному становищі двигунів і різних метеорологічних умов (температура, волога, тиск);

оцінка впливу змішаного бензину на безпечність роботи двигунів при різних температурних становищах двигуна і різних метеорологічних умов;

оцінка впливу змішаного бензину на безпечність роботи двигунів при різних температурних становищах двигуна і різних метеорологічних умов;

оцінка впливу на стабільність регулювань паливної системи двигуна при різних температурних станах двигунів;

оцінка впливу змішаного бензину на утримання шкідливих речовин в картерах двигунів;

оцінка впливу змішаного бензину на вміст шкідливих речовин в повітрі салону автомобіля;

оцінка впливу довготривалого напрацювання двигуна на змішаному бензині на технічний стан циліндрично-поршньової групи;

оцінка впливу довготривалого напрацювання двигуна на змішаному бензині на фізико-хімічні умови моторного масла.

Стендові випробування автомобілів проводять на стенді діагностики тягових характеристик автомобілів мод.4819. стенд вимірює силу тяги на колесах на бігучих барабанах Рк [кН], час розгону Трозг [с] від 40 км/год до 70 км/год.

Концентрація окису вуглецю СО% і легких Сш НnРРТ в ШГ визначається газоаналізатором "JKEX-201" (Японія) способом інфрачервоної спектроскопії.

Компресія двигуна вимірюється компресометром О-224.

Похибки вимірювань показників:

швидкість, Va = ±2,0% (головна приведена);

сила тяги на колесах, Рк = ±2,0%;

час розбігу, Т = ±0,1с;

концентрація СО в ШГ ±3,0%;

концентрація СшНп (л) в ШГ ± 3,0%;

температура ШГ±1,00С;

компресія ± 0,025 МПа;

температура повітря ± 100С;

температура масла ± 100С;

температура палива ± 100С;

барометричний тиск ± 200Па;

тиск масла ± 20кПа.

Основні характеристики аналізатора детонаційної стійкості бензину:

повторний результат виміру не менше 0,5 октанове число;

діагностика вимірювання октанового числа 50…110 одиниць.

Данні похибки вимірювань показників використовуємо у дослідженнях.


5. Результати досліджень

Для випробувань було взято бензин марок: А-80, А-92, АИ-93, А-95, А-98 по ГОСТ 2084-77 ТУУ00149943.501-98.

Опитні партії які отримали в промислових умовах, шляхом змішування бензинових фракцій, стабільного бензину, товарного бензину, (ВКД) по ТУУ18475-98. Приготування бензину по затвердженій технології і пройшла сертифікацію в системі Укр. Се. Про.

Підконтрольна група автомобілів випробувалась у відповідності до вимог Програмного методу випробувань.

Таблиця 5.1 Склад підконтрольної групи автомобілів

Марка автомобіля Рік випуску, [рік]

Вага автомобіля,

[кг]

Об’єм двигуна, [см3]

Головний вид експлуатації Марка палива
ЗИЛ-131 1983 9500 6000

Паливо

заправник

А-80см

А-80

ГАЗ-5312 1968 9600 4250

Паливо

заправник

А-80см

А-80

ГАЗ-3307 1992 7400 4250 Платформа

А-80см

А-80

ГАЗ-2410 1990 1320 2445 Легковий

А-92см

АИ-93

ГАЗ-3102 1990 1370 2450 Легковий

А-92см

АИ-93

ВАЗ-2107 1991 1030 1458 Легковий

А-92см

АИ-93

ВАЗ-21061 1992 1046 1569 Легковий

А-92см

АИ-93

AUDI 1993 1400 1900 Легковий

А-95см

А-98

Використання підконтрольної групи автомобілів були проведені в умовах експлуатації відповідних категорій №ІІ відповідно ГОСТу 216224-76.

Динамічні характеристики визначалися на тормозних стендах, мод.4819, витікання картерних газів на стенді ELKOU 300SD. Стендові перевірки проводилися через кожні 2500 км пробігу. Результати експлуатаційних випробувань підконтрольної групи автомобілів наведені в додатку А.

Витрата експериментального палива в середньому складає економія 3% при низьких і середніх навантаженнях і 1,5…2,0% при високих навантаженнях.

Під час експлуатаційних випробувань, стендові перевірки технічного стану автомобілів підвищення температури охолоджуваної рідини і масла в двигунах більше, до 80…950С не спостерігалась. Була відсутність різких металевих ударів і підвищення рівня шума вихлопів газів. Контроль виникнення детонації при стендовій перевірці двигуна проводилася шляхом встановлення пєзокерамічних датчиків із зворотнім зв’язком на свічі запалювання. При цьому було встановлено що двигуни працюють стабільно при зменшені кута випередження запалювання на 0,5…1,50С порівняно з номінальною.

За період проведення випробувань автомобілів на змішаному паливі виявлені властивості:

пуск двигунів як вантажних так і легкових автомобілів при температурі навколишнього середовища 10…300С не затруднений оскільки число спроб склали 1…2 протягом 10…20 с.

вплив зміни атмосферного тиску в межах від 740 до 770 мм. рт. ст. і вологості в діапазоні 80…95% на пускові якості автомобілів відсутній.

5.1 Оцінка впливу змішаного бензину на безвідмовність роботи двигуна

За термін проведення випробувань на змішаному бензині середньоарифметичних параметрів двигуна підконтрольної групи автомобілів склав близько 16041 км. Загальне число відказів за період випробувань по всій групі автомобілів досягла 7 разів.

Проведений аналіз відказів розглянуто в таблиці 5.3. вплив змішаного бензину на безвідмовність двигунів при їх роботі в різних температурах у порівнянні експлуатації двигунів на товарних бензинах в аналогічних умовах на значне.

Таблиця 5.2 Відкази і несправності двигунів виявлені при випробуваннях автомобілів на змішаному бензині.

Марка автомобіля Назви відказів Причина відказів Пробіг з початку випробувань Система автомобіля Спосіб усунення
1 2 3 4 5 6
ЗИЛ - 130 Підвищений тиск масла Несправність редукційного клапана 7830 Система мащення Перевірка і заміна пружини
ГАЗ - 5312 Підвищена витрата палива Втрата герметичності клапана подачі палива 15856 Система мащення Заміна ущільнюючого елемента
ГАЗ - 3307 Перебої у роботі двигуна Окислення контактів преривателя 10005 Система запалення Зачистка контактів
ВАЗ - 2107 Недостатній тиск масла, шум розподільчого вала Спрацювання підшипників розподільчого вала 12560 Система мащення газорозподільчого механізму Заміна підшипників газорозподільчого вала
ВАЗ - 21061 Двигун не розвиває потужності Несправний прискорюючий насос 15720 Система живлення Заміна прискорю-ючого насоса
ГАЗ - 2410 Двигун не розвиває потужності Спрацювання підшипників преривателя 12500 Система запалення Заміна підшипників
ГАЗ - 3102 Двигун нерівномірно працює на високих обертах Великий розмір між контактами преривателя 15300 Система живлення Регулювання розмірів

Викиди картерних газів складають СО - 0,04%….0,32%. Таким чином, використання змішаного бензину приводить до незначного зменшення викидів СмНп і NOх при практичних незмінних викидах СО, у порівнянні з товарними бензинами.

5.2 Оцінка впливу використання сумішного бензину на вміст шкідливих домішків у повітрі кабіни автомобіля

Зміст шкідливих домішків у повітрі салону і кабіні автомобіля у середньому складав:

окису вуглецю (СО) - 1…2 мг/м3

вуглеводів (СмНп) - 0,5…1 мг/м3

окису азоту (NOх)

Цей показник співставлений і є декілька нижчим по вмісту шкідливих домі шків у кабіні і салоні автомобілів, працюючих на товарних бензинах.

5.3 Оцінка впливу сумішного бензину на довготривалість роботи двигуна

Оцінка проводилася на зменшеній компресії і величині витікання картерних газів, дані (за даними проблемної лабораторії Мінпромполітики України) занесені в таблицю 5.3.

За час випробувань компресія по всій групі знизилась у середньому на 3,8% у діапазоні від 3% до 5%, а витікання картерних газів підвищилося у середньому на 6% в діапазоні від 5,4% до 7,2%. Ці дані в середньому відповідають параметрам спрацювання циліндро-поршньової групи двигунів, працюючих на товарних бензинах.

Таблиця 5.3 Результати досліджень технічного стану циліндро-поршньової групи двигунів

Параметри Марки автомобілів
ЗИЛ-131 ГАЗ-5312 ГАЗ-3307 ВАЗ-2107 ВАЗ-21061 ГАЗ-2410 ГАЗ-3302 AUDI

Компресія [кгс/см2]

До випробувань 07,50 08,50 08,45 12,05 08,35 08,42 12,00 14,00
Після випробувань 07,56 08,26 08, 20 11,55 08,00 08,00 11,30 13,00
Величина витікання картерних газів, % До випробувань ВМТ 17,50 18,50 18,50 19,50 19,50 18,50 18,00 18,00
НМТ 04,50 04,00 04,00 04,50 04,50 04,00 04,00 03,00
Після випробувань ВМТ 18,50 20,00 21,00 21,00 21,50 22,00 20,00 19,00
НМТ 05,50 06,50 06,00 06,00 06,50 06,50 05,00 04,00
5.4 Результати впливу величини напрацювання двигунів на сумішному бензині на технічний стан паливної апаратури

Відмови паливної апаратури підконтрольної групи автомобілів не спостерігалися. Стан гумових виробів не змінився за період випробувань.

Під час випробувань не було відмічено порушення регулювань паливної апаратури.

5.5 Оцінка впливу використання сумішного бензину на фізико-хімічний стан мастила

Заміна картерного масла в двигунах виконувалася: у вантажних автомобілях через 6000 км, у легкових через 9000 км, AUDI - через 16000 км пробігу.

У таблиці 5.4 наведені дані (за даними проблемної лабораторії Мінпромполітики України) про хімічний стан картерних масел автомобілів, працюючих на сумішному і товарному бензинах.

Таблиця 5.4 Фізико-хімічні показники моторних мастил

Показники Змішані бензини Товарні бензини
До випробувань Після випробувань До випробувань Після випробувань

Кінематична в’язкість, ССТ при 1000С

010,000 011,50 010,000 011,400
Вміст механічних домі - шків,% 000,006 000,54 000,006 000,560
Вміст води,% сліди 000,03 сліди 000,036

Температура спалаху у відкритому тислі, 0С

200,000 177,00 200,000 180,000
Лужність, мгкон/г 005,600 - 005,500 -
Кислотність, мгкон/г - 000,14 - 000,120

Із таблиці видно, що фізико-хімічний склад масла практично не відрізняється від масла двигун якого працював на товарному бензині.

5.6 Результати проведених випробувань сумішного бензину

У таблиці 5.5 наведені результати випробування зразків та співставлення на відповідність ТУ У00149943.501-98 для бензину марки А-92.

Таблиця 5.5 Результати проведених випробувань

Найменування показників Норма згідно з НД на продукцію Фактично одержані результати випробувань НТ на метод випробувань
1 2 3 4

1. Детонаційна стійкість:

октанове число за дослідним методом

0≥92,0 093,1 ГОСТ 8226
- октанове число за моторним методом 0≥82,0 085,0 ГОСТ 511 ГОСТ 2177-82

2. Фракційний склад: температура початку перегонки 0С

0≥30,0 040,0

10% бензину переганяється при температурі 0С,

0≤75,0 053,0

50% бензину переганяється при температурі 0С

≤120,0 091,0

Кінець кипіння бензину, 0С

≤215,0 200,0
Залишок в колбі,% 00≤1,5 000,8
Залишок та втрати,% 00≤4,0 001,5
3. Тиск насичених парів, кПа, 0≤79,9 060,2 ГОСТ 1756-52
4. Кількість, мг КОН на 100 мл бензину 00≤3,0 000,68

ГОСТ 5985-79 з доп. п.4.3

ГОСТ2084-85

5. Концентрація фактичних смол вмг на 100 см3 бензину:

на місці споживання

0010,0 004,3
6. Масова частка сірки,% 0≤00,05 000,05 ГОСТ19121-73
7. Випробування на мідній пластині Витримує Витримує ГОСТ 6321-69
8. Вміст водорозчинних кислот та лугів Відсутність Відсутність ГОСТ-6307-75 п.5.2 туу
9. Вміст механічних домі шків та води Відсутність Відсутність 00149943.501 98
10. Колір Безбарвний, блідо-жовтий Безбарвний, блідо-жовтий

п 5.2 туу

00149943.501 98

11. Густина при 200С, кг/м3

Не нормується ≤746,0 ГОСТ 3900-85

Автомобільний сумішний бензин марки А-92 за контрольованими основними показниками якості відповідає вимогам ТУУ 00149943.501-98.


5.7 Результати досліджень впливу високооктанової кисневмісної добавки

Високооктанова кисневмісна добавка є домішком до основного палива. У таблиці 5.7 наведені показники, які характеризують його властивості.

Таблиця 5.6 Якісні характеристики високооктанової кисневовмісної добавки

Найменування сировини Номер Державного стандарту Показники якості, обов’язкові для перевірки Норма за ГОСТ, ОСТ, ТУ, СТП
1 2 3 4
Високооктанова кисневмісна добавка до бензинів ТУУ18.475-98 1. Зовнішній вигляд Прозора рідина без сторонніх домішок і без осаду

2. Густина при 2000С, г/дм3

000≤00,790

3. Показник заломлення n20

000≥01,3613

4. Масова концентрація сухого залишку, мг/дм3

00≤010,0

5. Масова концентрація кислот в перерахунку на оцтову кислоту, мг/дм3

00≤020,0
6. Об’ємна частка води,% 000≤00,2

7. Вміст вищих спиртів, С3 - С5, мг/дм3

≤12000
8. Об’ємна частка циклогексану,% 0000≤0,5

6. Охорона праці 6.1 Загальні положення

Охорона праці займає велике значення в сільськогосподарському виробництві. Кожний технологічний процес потребує великої уваги з додержанням правил безпеки, з метою запобігання нещасних випадків на виробництві.

Аналізуючи стан охорони праці в ПСП "Україна" зроблено висновки, що в даному господарстві дотримуються законодавчих актів з охорони праці, що видно у виконанні правових, технічних і санітарно-гігієнічних норм. Відповідальність за охорону праці покладено на керівництво, в майстернях-майстри, бригадах - бригадири і т. д. Щодо вимог безпеки при експлуатації електроустановок, котлових установок, та установок, які працюють під тиском, всі вони пройшли технічний огляд та допущені до експлуатації. Працівники, які працюють з даним устаткуванням мають відповідний допуск.

Керівництво розробляє і проводить заходи з охорони праці, а також контроль з додержанням трудового законодавства про режим робочого часу і часу відпочинку про охорону праці жінок та підлітків працюючих в господарстві.

Найбільш небезпечною ділянкою виробництва є будівельна бригада, де було зареєстровано два нещасних випадки, та машинно-тракторна бригада де було зареєстровано один нещасний випадок. Найбільш характерними порушеннями правил безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та переміщення вантажів.

В господарстві дотримуються вимог ДНАОП-4.03-93 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, отруєнь, гострих професійних

захворювань". Нещасний випадок в господарстві оформляють актом по формі Н-1 і реєструється в журналі, а також видається працівнику. В цю форму крім даних випадків також включають основні травматичні фактори та причини нещасного випадку. Всі нещасні випадки пов’язані з виробництвом і непов’язані зводять у форму 9-Т.

Основні показники виробничого травматизму показані у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Основні показники виробничого травматизму

Показники Позначення Роки
2005 2006
1. Кількість працівників у господарстві Р 096 050
2. Кількість травм з втратою працездатності на 1 день і більше Т 002 003
3. Кількість днів непрацездатності втрачених в результаті нещасних випадків Д 038 054
4. Коефіцієнт частоти травматизму Кчт 019,2 031,2
5. Коефіцієнт важкості травматизму Квт 019 018
6. Коефіцієнт непрацездатності Кн 36,53 56,25

При розслідуванні кожного нещасного випадку складається слідча комісія. До її складу входять:

інженер з охорони праці господарства;

керівник структурного підрозділу;

керівник господарства;

представник профспілки;

представник фонду соціального страхування і при необхідності спеціаліст від служби санепідемстанції.

Комісія проводить розслідування протягом трьох днів, складається акт нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках і акт про нещасний випадок на виробництві у формі Н-1 у шести примірниках.

6.2 Технічні заходи при роботі установки

В дипломному проекті основною операцією є технологічний процес, який включає в себе змішування товарного бензину з добавкою (високооктанова киснева добавка). Резервуари (баки) з товарним бензином знаходяться за межами споруди, а установка в приміщенні.

При даному технологічному процесі найголовнішими факторами, які можуть вплинути на здоров’я працівника та роботу агрегату, це - пари газу, робоча рідина (бензин та ВКД), які в разі втрати щільності або пошкодження обладнання, можуть утворитися в приміщенні де знаходиться установка та призвести до пожежі. Також одним з небезпечних факторів при роботі на даній установці являється електричний

Похожие дипломные работы

Статистика